МДМА crystal Москва МДМА crystal

Ща расскажу, братцы, как я закладки МДМА делала и свои волосы в розовый покрасила, эх...

Расскажу историю, друзья, что факапнулась я однажды, ах. Нашились таблетки, наркоша братишка раззадорился и предложил закладку попробовать. Мары давно не втыкали, так что решила рискнуть. Знала, что это не игрушки, но мир увидеть по-наркомански - заманчивая затея. Парень сказал, что это будет незабываемый опыт, улыбчивый такой, как хэш на патиссоне, красиво сказал.

Начались приготовления, ребята. Берем шприц-машинку, туда пихаем эфедрины, катается такая белая дрянь, синтетика, блин. Потом добавляем гранулированный МДМА, солики, покупали в интернете. Ну а после сварки, получаем раствор, который подбрасываем в шприц и брызгаем в таблетки. Кого волнует химия, когда в голове идут огоньки и все пляшет под звуки рейвов.

Настало время бомбежки, скажу я вам. Взяла я свои таблетки, пополоскав розовой водой, чтоб красотень дольше держалась. Положила на язык, жуя их, как конфетки, только намного вкуснее. Через полчаса, братцы, я ощутила, как эйфория затапливает меня, словно волной... Все вокруг стало таким ярким и пляшущим, точно мишки на карусели.

В то же время, я смотрю в зеркало и понимаю, что волосы меняют цвет. Да, друзья, я решила, что мне нужны розовые волосы, чтобы пушистые и яркие, как зажигалка после ливня. Вдохновленная своим нарко-путишествием, я решила перекраситься. Вспомнила, что в ящике буфета закопана краска для волос, ярко-розовая, эффектная такая, словно смузи из клубники.

Уселась я на пол, вскрыла банку с краской, и начала размазывать ее по своим пурикам. Борзо проверяю по зеркалу, пока идет закупорка голове, одобряю себя - вышло офигительно. Пока эйфория и краска делали свое дело, я вспомнила, что столько часов не спала, с глаз до ног убитая, как заяц после марафона.

Все бы ничего, но фигасе, приснился мне сон, словно из фильма ужасов, потрясающий так, что крышу сносит. Я была в цветастом мире, вокруг прыгали марионетки, а я была одной из них. Фигачил дабстеп, и звуки так пронзали меня, что кожа мурашками покрывалась. У меня аж дух захватывало, когда эти пляски продолжались до рассвета. К моему ужасу, проснулась я с головой, словно в карусели закружена была.

Тут-то я и поняла, наркота - это штука, с которой нужно осторожно обращаться. Ощутила на своей шкуре, как мои нервы начали делать горизонтальные штрихи. Эффект от закладки прошел, а вот фантазии своей с волосами я уже не могла изменить. Зеркало, которое я так любила, стало моим врагом номер один, отражая розовую голову. Может, это и не факап такой для всех, но для меня - разочарование.

Так что, ребятушки, держитесь от наркошей подальше, разве что на фарштук слабенький присмотреться. Закладки в таблетках это не самое плохое, но имейте в виду, что побочные эффекты бывают дикие. Не позволяйте себе прыгнуть с головой в безумие, даже если розовые волосы вас манят. Остерегайтесь штаны!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т